fbpx

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію

Замість офіційних інтерв’ю, ми запрошуємо зірок на затишну бесіду за чашкою кави, де вони витягують теми наосліп та розповідають те, про що раніше не мали нагоди розповісти. Літній сезон наших зустрічей закриває MamaRika, яка знайшла час зустрітись з нами напередодні народження сина. Вся наша команда приєднується до привітань співачки та її чоловіка Сергія Середи! І поки пара насолоджується першими днями в новому статусі, ми публікуємо роздуми артистки про найтепліші спогади дитинства, жіночу суперсилу, а також відомих жінок, з яких слід брати приклад.

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 1

Місця щасливих людей 

У спогадах я завжди повертаюсь в гуртожиток в місті Червонограді, де ми з батьками жили, коли я була ще маленька. Це був час, коли наша сім’я була повноцінною — і фізично, і морально. Бо пізніше ця ідилія подекуди кудись зникала — і батьки почали сваритися, і якісь побутові проблеми з’явилися… А, можливо, я просто підросла і вже не так наївно сприймала дійсність. А от у гуртожитку, де в нас була спільна кухня ще з одними сусідами, пройшло моє найщасливіше дитинство. В той час тато працював в Москві, його потяг приїздив за 10 хвилин до Нового року і зупинявся він дуже близько до нашого будинку. Він встигав за цей час добігти до квартири, швиденько ополоснути голову в душі, загорнути її рушником-чалмою і сісти за стіл якраз, коли годинник пробивав північ і всі починали святкувати. Оце моє особисте місце щастя. 

А взагалі для мене не важлива локація, для мене важливі люди. Як на мене, то саме оточуючі і є тим фактором, який створює внутрішній комфорт. Тому для мене, наприклад, де мама, де сім’я, де мій чоловік  — там і добре. Загалом ми легко міняємо місце проживання, ми не прив’язані до побуту, до місця. Наприклад, за останній рік ми с Сергієм (Сергій Середа — чоловік співачки) змінили три будинки. Ми жили в двох будинках в Києві, а в результаті взагалі переїхали до Одеси. Тому для нас важливо просто, щоб ми були всі разом. Я вважаю, що кльово, коли ти не прив’язуєшся до фізичного, в нас така філософія. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 2

Проте є одне місце, яке дарує нереальні спогади і куди хочеться повернутися — це Таїланд, острів Панган. Там відбулось наше весілля і там для нас було все ідеально. Тому, я думаю, це те місце, куди ми будемо повертатись вже з нашим сином, всією родиною. Панган — це дача для тих, хто любить затишок і хто любить відірватись від стандартних матеріальних цінностей, які насправді ніяк не впливають на рівень щастя. 

Родичі 

Якесь таке негарне слово “родичі”. Здається, що це якісь чужі люди, яких ти бачиш раз на п’ять років. У своїй родині я підтримую зв’язок лише з найближчими. З далекими родичами — наприклад, троюрідними братами та сестрами, скажу відверто, я не відчуваю якоїсь близькості. Ми бачились певно кілька разів за все життя. Для мене, якщо ми говоримо про родину, найближчі люди — це мама, тато, сестра, бабулічка. І, само собою, створена мною родина — мій чоловік, син, батьки Сергія, а також наш Рокі — песик, який також є повноцінним членом сім’ї. Причому важливість Рокі у нашому житті я зрозуміла тільки зараз, коли ми приїхали до Києва на пологи, а його залишили у батьків Сергія. Виявилось, це такий стрес для мене! Ми раніше ніколи нікуди не їздили без нього. А тепер нам кожен вечір присилають відеозвіти, як він провів день. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 3

Я дуже тішуся, що зараз родина Сергія стала моєю родиною. Але ми ще жодного разу не збиралися разом за одним столом. Батьки Сергія бачилися лише з моєю мамою, коли вона приїжджала до нас у гості. А так, щоб всі разом — і батьки, і моя сестра, і брат Сергія — у такому складі ми ще не збиралися. Але я думаю, що з появою нашого сина ми однозначно це виправимо і нарешті зберемо всіх докупи. 

Незважаючи на те, що ми з Сергієм народились в різних куточках України і наші рідні живуть в різних регіонах, я б не сказала, що в нас різняться сімейні традиції. У всіх щасливих повноцінних сімей, мені здається, вони однакові. Так, на Західній Україні прийнято частіше ходити до церкви, там, можливо, люди більше притримуються релігійних традицій. Але і моя родина, і родина Сергія абсолютно демократичні в цих питаннях, тому в нас не було жодних конфліктів через те, наприклад, що на Різдво на столі повинно стояти дванадцять страв. Єдине, що я помітила різного у нас — це кутя, яка відрізняється на смак. В Одесі вона готується у більш рідкій консистенції, а в нас вона густа. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 4

А взагалі я за свободу і за те, що традиції, релігії і якісь устої абсолютно не повинні впливати на атмосферу в сім’ї. Родина — це, в першу чергу, коли ти любиш, незважаючи на різні погляди на будь-що. Мені подобається, що наші мами дуже потоваришували, зідзвонюються, діляться між собою нашими новинами і годинами висять на трубці. 

Суперсила 

Я ніколи в житті не мріяла про суперсилу, тому що вона в мене і так є і полягає в тому, що я — жінка. В мені завжди жила і досі живе внутрішня феміністка. Я її ніколи не душу в собі, тому інколи вона просто виривається назовні. Навіть зараз, коли, здавалось би, гормони мали б завадити, я інколи все ж відчуваю бажання поборотись за свої права там, де навіть не треба. Мені пощастило, мій чоловік дуже адекватний і підтримує мене у всьому. Але інколи я все одно обурююсь, чому на жіночу долю припадає більше випробувань.

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 5

Знаєте, у ведичних вченнях говориться, що якщо ти народилася дівчинкою, то ти одразу ж приречена на дві аскези. Це жіночий цикл і народження дитини. Тому це вже суперсила, зуміти витримати таке навантаження та біль. 

От кажуть, що у жінки больовий поріг значно вищий, ніж у чоловіка. Я в цьому остаточно переконалась, коли одного разу попросила свого косметолога зробити Сергію чистку носа, навіть не усього обличчя. Уявіть собі, тоді я побачила його сльози! Він більше жодного разу не погодився це повторити. А між тим це ж найбільш безболісна процедура з усього, що нам доводиться робити. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 6

Тому так, в нас, дівчат, є суперсила, як би пафосно це зараз не звучало. Це просто те, що відбувається з нами щодня. Особливо гостро я це зрозуміла, коли завагітніла. Тому що все, що я робила до цього (а у артистів фізично важка робота: постійні переїзди, недоїдання, недосипання) виявилось абсолютним лайтом порівняно з періодом вагітності, коли щодня в мене з’являвся якийсь новий симптом, який не давав нормально жити. При цьому всьому ти не можеш собі дозволити розлетітись на частини. Незважаючи на те, що я можу народити з дня на день і мені доволі важко рухатись, я сиджу зараз перед вами, посміхаюсь, намагаюсь тримати себе в тонусі, доглядати за зовнішністю і повноцінно справлятись зі своїми обов’язками. 

Кожна дівчина має в собі це прокачати, аби сприймати себе як повноцінного партнера в сім’ї, а не як обслуговуючий персонал для чоловіка. Як це зробити? Не знаю. Я не дуже вірю в усілякі інстаграм-челенджі, мені здається, це таке нахабне заробляння бабок. Але я вірю у наслідування. Є купа жінок навколо нас, які надихають і з яких можна і потрібно брати приклад. Хоча якщо вам легше купити якийсь онлайн-курс із самовдосконалення, аби щось змінити у своєму світосприйнятті, то придбайте цей курс. Врешті, я вважаю, краще щось зробити, ніж не зробити. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 7

Особистості, які надихають 

Не треба далеко ходити — Дженіфер Лопес є саме тією жінкою, яка сама не зупиняється й примушує рухатись інших! Я от нещодавно подивилась її останній кліп і сказала: “Я просто відмовляюсь вірити, що це жива людина!” Мені здається, її прислали з космосу. Тому що просто нереально в 52 роки мати успіх у творчості та у бізнесах, яких в неї кілька, виховувати двох дітей та ще й так приголомшливо виглядати. І правда, хай це звучить трохи стереотипно, але ви лише задумайтесь, які зусилля потрібно прикласти, аби у такому віці так виглядати. Генетика може бути хороша, але щоб мати підтягнуте та прокачане тіло, я думаю, потрібно жити в спортзалі. Для мене це стимул. От як тільки я почну погано виглядати, я буду переглядати фото Джей Ло для мотивації. Можливо, мене заклюють зараз прихильниці бодіпозитиву — я, до речі, нічого не маю проти,мені навіть подобаються апетитні форми на дівчатах, сама мрію про об’ємну п’яту точку. Але себе треба любити, а любити – значить дбати .Знову ж таки, тут питання не в об’ємах та кілограмах, а в тому, скільки ти вкладаєш сил у розвиток своєї фізичної та духовної особистості. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 8

Або ж взяти Меріл Стріп. Абсолютно протилежний приклад з точки зору вікових змін у зовнішності. Але вона теж надихає тим, що умудрилась разом з успішною кар’єрою побудувати міцну сім’ю. 

Місія та призначення 

Я поклала не одну книгу та не одну духовну практику на те, аби знайти та зрозуміти свою місію. Проте тепер я знаю, що мені робити —  в цьому житті, в цій країні, в цьому тілі. І я зараз жартома кажу, що можна було, звісно, обрати цікавіший “стартовий пакет”, тому що мені не все дається легко в житті. Але з іншого боку в цьому і кайф. Я зрозуміла, що мій шлях — це випробування і праця. А моя основна місія в житті -— дарувати людям радість та віддавати енергію. Я взагалі відчуваю, що максимально корисна, коли я віддаю — через музику, через концерти, через спілкування, навіть через інстаграм. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 9

Розумієте, моє призначення набагато ширше, ніж бути відомою співачкою. Я зрозуміла це не так давно. Бо тривалий час моєю головною мрією та метою було стати класною співачкою та зібрати стадіон. Тому моя професійна діяльність зараз — це просто інструмент для досягнення набагато глобальнішої мети. У моїх планах, наприклад, великі благодійні проекти, які ми хочемо реалізувати разом з чоловіком. І за допомогою медійності їх легше втілити, привернути до них увагу. 

Зараз не про це: MamaRika про дитинство в гуртожитку, суперсилу Джей Ло та реінкарнацію 10

Бажання просто стати співачкою заради якоїсь зірковості — для мене зараз це виглядає, вибачте, якимось жлобством. Я вважаю, що цілі потрібно ставити більш масштабні та думати, як ти будеш приносити користь. Вважаю, те, що дається мені зверху, я маю віддати людям. Адже карма, віриш ти в неї чи ні, існує. Навіть якщо ти десь прохалявив в цьому житті, тобі треба буде відпрацьовувати в наступному. Раніше, коли я бачила людей, яким від народження усе дається просто, без напрягу, я думала: “От як так? Я так тяжко працюю і не завжди досягаю результатів, а тут людина за що не візьметься, у неї миттєво все виходить”. Зараз я розумію: значить, вона плідно попрацювала в минулому житті і в цьому може трошки розслабитись. Принаймні, це моє бачення реінкарнації і філософії життя. 

Фото: Катя Коваль

Читай нас в Google News
Підписатися
23-59