Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду

У рубриці «Зараз не про це» ми не ставимо героям питання, а просимо їх дістати тему наосліп та висловити свої міркування, як ми це часто полюбляємо робити в кулуарному форматі — позаочі, в компанії найближчих друзів, на кухні за вечерею чи на літних терасах. 

Саме у таке затишне місце — на SWEETBOOK Terrace, розташовану у готелі Riviera House, ми запросили хореографа Дмитра Дікусара, де він розповів, яку суперсилу хотів би мати, кого із сучасних виконавців вважає самобутнім, де він почувається щасливим та чи вірить у кохання з першого погляду. 

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 1

Хороша та погана музика

Музика — це питання смаку. У моєму плейлисті величезна кількість виконавців — від Стінга, Мадонни та Enigma до деяких треків Моргенштерна, які він нещодавно випустив. Щось в них є — мені подобаються його ритми, легкість, з якою він прописує беки, а також слова, що з’єднуються в цільну композицію. Він не як усі: самобутній агресивний дурило, але несе позитив. Мені важко говорити про хорошу та погану музику, тому що є навіть не композиції, а цілі культурні пласти, які неможливо порівнювати. Наприклад, всі ми розуміємо, що між Моцартом та Моргенштерном — прірва. Але у кожного є щось своє, що привертає увагу в якийсь конкретний момент. 

Я слухаю все. Це може бути єдина відома пісня Wicked Game Кріса Ісаака. Щось із творчості Майкла Джексона незрівнянно резонує з моїм внутрішнім станом. Я впевнений,  що усім виконавцям так чи інакше щастило хоча б з одним треком. Але говорячи про хорошу музику, для мене має значення не ім’я виконавця, а комбінація його харизми, таланту з римами і текстами.

Коли я працюю як режисер-постановник, часто шукаю нові хіти. І навіть виробив звичку: коли грає музика в машині, ресторані, десь ще і привертає мою увагу — я одразу її «шазамлю». Величезну кількість музики я знайшов по дорозі на роботу чи з роботи. А взагалі, ніколи не знаєш, звідки прилетять дві речі — натхнення та хороша музика.

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 2

Немає поганої музики, є неякісна. Така, що не надихає, а створена лише для того, аби заробити пару копійок на людях без смаку. Але важливо розуміти, що її також слухають. Можливо, це тільки для мене вона погана, а для когось — нормальна. Зрештою, у кожного прояву творчості є право на існування. Іноді буває такий поганий настрій, що навіть найдешевша, непотрібна тобі музика, може зайти.

У дитинстві я був змушений слухати тільки танцювальну музику. Одні й ті ж треки поспіль безліч разів. Крім них, я добре пам’ятаю Bomfunk MC’s – Freestyler. Це те, що звучало мені у вухо, а знайомі хлопці-гімнасти неймовірно під неї розсікали брейк-данс. Для мене це досі пісня-тригер, яка асоціюється з юністю, коли все навколо або чорне, або біле.

Паранормальні явища 

Все, що я знаю про паранормальні явища — розповіді бабусь про ворожок, які закарбувались у спогадах дитинства. Але я вірю, що все навколо — енергія. Вона може бути позитивною і негативною, може високо вібрувати, а може бути майже непомітною. Низькі вібрації — це злість, ненависть, роздратування, бажання вбити, помста. Висока — це енергія любові, щастя. Коли ми щасливі і в гармонії з собою, ми сприймаємо світ зовсім інакше, ми вібруємо по-іншому, помічаємо хороше.

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 3

Якось я вдома розмірковував, де я хочу перебувати зараз. Тому що мені здавалося, що я не в тому місці. Тоді я просто взяв квиток і полетів туди, де мені здавалося, я повинен бути. Там я зустрів людей, які ніби тільки на мене й чекали. Буквально наступного дня я підписав договір про участь у телевізійному проекті. Це був дуже важливий збіг обставин, коли «перло» і все складалось якнайкраще. Кожен день там був насичений випадковими невипадковостями. Тоді я зрозумів: щоб зловити хвилю, треба бути сміливим. Але, можливо, мені тоді так поталанило не без участі якихось вищих сил. 

Кохання з першого погляду

Мені поки так не щастило, але я вірю, що кохання з першого погляду існує. Мені подобається думка про реінкарнацію, що десь можуть існувати дві душі, які крізь покоління, переродження і виправлення помилок знаходять один одного знову і знову. Крім того, іноді я зустрічаю людей, які миттєво стають для мене рідними. Їхні душі, вібрації дуже резонують зі мною. То ж, якщо таким чином можна зустріти друзів, я цілком допускаю, що комусь вдається так спонтанно і швидко зустріти кохання. 

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 4

Суперсила

Кожен з нас має суперсилу. Важливо, щоб хтось допоміг її розкрити, показав, що вона у тебе є. Мене вражає, наскільки багато людей погано про себе думають, не вважають себе особливими, хоча насправді все абсолютно інакше. Немає людей бездарних, є ті, в яких поки що ніхто не повірив, і вони самі в себе не повірили.

Я б хотів мати супермозок! Щоб швидше розуміти, розпізнавати, пристосовуватися і реагувати на зміни. Мені здається, в цьому полягає успіх в житті — воно мінливе, і ми повинні бути гнучкими до змін. Я не хочу все встигнути, але хочу розвинути ті навички, які потрібні і мені і, світу. Так, я вважаю, що це працює саме у двосторонньому процесі: якщо людина розвиває якусь навичку, то робить це не тільки для себе, а й тому, що оточуюче середовище потребує її вмінь. 

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 5

Кожен з нас дуже впливає на цей світ. Тому дуже важливо не грубити іншим. Зіпсований настрій одного може збільшитися в геометричній прогресії. Ніхто не знає, чим може закінчитися та зухвалість, яку ви виплеснули вранці дорогою на роботу. Я за гороскопом Скорпіон, тому в юності був дуже запальним, різким та жорстоким. Для мене нагрубити, зірватись, не стриматись було буденним проявом поведінки. До речі, коли люди кажуть фразу «я вийшов із себе» — це не зовсім вірно. Ти дозволив собі вийти із себе, ти подумав, що людина є стерпною для твоїх принижень. І коли я зрозумів, що це я собі сам дозволяю, то почав працювати над собою, щоб люди не потрапляли під роздачу через моє его. Я досі працюю над цим та стараюсь пам’ятати, що важлива не сама ситуація, а твоя реакція на неї. Зараз я намагаюся нікого не ображати, навіть випадково. Не хочу, щоб хтось ці емоції приніс додому, і чиясь дитина отримала ляпас ні за що, просто тому, що хтось нагрубив його татові і він тепер у поганому настрої.

Талант

Я досі сідаю на три шпагати. Мені легко дається «місток». У мене надзвичайна рухливість хрящових тканин. Коли я закінчив роботу над 8 сезоном «Танців із зірками» в Грузії, я зрозумів, що зробив більше 100 постановок, працював з величезною кількістю людей, а моє тіло, як і раніше зберігає гнучкість в суглобах. А я весь цей час ставив танці, сидів за комп’ютером, нарізав музику. Невдячно використовував те, що мені подарувала природа. Я повернувся в танці, тому що зрозумів, що моє тіло ще не віддало данину світу. Бог дав мені талант, а я недостатньо якісно і ефективно використовую його. Тому я хочу ще трішечки потанцювати, поки ця еластичність в мені є. Відпрацювати боржок перед світом, скажімо так. Як тільки я зрозумію, що мої рухи недоладні і не гармонійні — я одразу перестану. Але поки вони надихають та радують інших — я буду це робити. У танці ми говоримо про відносини, помилки, прощення, прийняття. Це важливі для мене речі, які я б хотів транслювати через танці.

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 6

Найкраще, що люблячі батьки можуть зробити для своїх дітей — не нав’язувати їм своє хобі, яке вони не втілили в юності. Це узурпаторство. Це така дурість, яка губить талант. Якби дитині дали можливість проявити себе, відвідати різні гуртки — вона б знайшла себе, сміливо виявляла ініціативу і була б корисна світу.

Я освоїв багато професій: режисуру, хореографію, але все, що я роблю — пов’язане з танцем. Зараз я захопився зйомкою кіно і я бачу в цьому великий потенціал для передачі емоцій – всі ці крупні плани, щоб було видно роздуту вену на скроні, розширені від переляку зіниці. Це так емоційно працює! В танці для цього мені знадобилося б зробити більше 5 рухів.

У східній культурі, коли Майстер досягає піку своєї майстерності, він повинен залишити цю справу, прийти в нове місце і почати розвивати абсолютно нову навичку. Це ілюзія, що ми розвиваємося і вчимося тільки в дитинстві, а потім просто користуємося набутими навичками. Це повна нісенітниця.

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 7

Місця щасливих людей

Я пам’ятаю, як герой Пауло Коельо в романі «Алхімік» кудись йшов-йшов, і в кінці прийшов туди ж, звідки вирушив. Я подібний до цього героя. Я зрозумів, що краще місце щасливих людей — це поруч з близькими та коханими. 

Казбегі — одне з моїх найулюбленіших місць. Я часто там буваю. Тамтешні гори і природа навіть зараз стоять у мене перед очима. Але не тільки в красі справа. Там мене охоплюють особливі відчуття, мені там комфортно.

Дім, де ти народився, де ти відчував до себе любов, де ти сам любив і де знаходяться близькі — також не може не бути місцем сили. Наприклад, мій дім це Одеса. І попри всі її недоліки, мені завжди хочеться саме туди, я завжди трошки за нею сумую. Мені боляче багато років дивитися на це занедбане місто без господаря. Чекаю, коли з’явиться хтось, хто приведе до ладу мою батьківщину. При цьому одесити — прекрасні люди. Нам би одеського гумору на всю Україну роздати, щоб ми навчились так сміятися над проблемами. 

Зараз не про це: Дмитро Дікусар про складний характер, улюблені місця та кохання з першого погляду 8

Нагадаємо, що минулого разу героєм нашої рубрики “Зараз не про це” був прем’єр Національної опери України Олександр Стоянов, який розповів про улюблені серіали, балетні міфи та харасмент.

Фото: Ден Бобров

23-59