fbpx

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів

Ми вирішили провести метушливий грудень максимально спокійно, усвідомлено та затишно, тому запросили актора і переможця 5-го сезону шоу «Танці з зірками» на телеканалі «1+1» Артура Логая на дружню бесіду за філіжанкою кави. Замість офіційного інтерв’ю ми запропонували йому покластись на долю та обрати теми для розмови наосліп. Але натяки Всесвіту обійти не просто, тому наша чаша з темами-орієнтирами дала змогу поговорити з Артуром про складнощі з опануванням танців, а також про ставлення до грошей, улюблені аромати дитинства та справжніх друзів. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 1

Аромати 

Я дуже люблю свіжі запахи і ненавиджу дуже солодкі — аж до нудоти. Колись у мене був улюблений парфум – Versace Blue. У вітчима, який колись з маминого чоловіка перетворився на мого друга, був цей аромат, і він мені дуже подобався. Тому я також довго ним користувався, не хотів переходити на інші, але вплив дружини спробувати щось ще зробив свою справу.

Якийсь час мені дуже подобався аромат від Hermes, але дружина сказала, що він швидше зимовий, тому на літо потрібно обрати щось інше. Так минулого Нового року в мене з’явилися нові парфуми Givenchy, які я практично «випив». З того моменту мені стало зрозуміло, чому людям взагалі подобаються аромати. Наразі в мене є три улюблені флакони: придбаний мною Montblanc, подарований дружиною Givenchy і ще один флакон Comme des Garson — ще не розпочатий, але дуже красивий, схожий на камінь. 

Хоча для мене парфум – не базова річ, без якої я не можу прожити. І, щиро кажучи, я не зовсім розумію, навіщо витрачати нечувані гроші на нього.

Якщо говорити про улюблені аромати дитинства – то це однозначно запах пюре, яке готувала мама. Пам’ятаю, як у мій 7-й день народження, коли я пішов у перший клас, мама дозволила покликати нових друзів зі школи додому. А вдома завжди було пюре, стегенця, майонезний салат та відбивні. Навіть зараз, якщо ці страви будуть постійно в холодильнику, це меню не набридне мені.

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 2

Ще для мене є особливим запах дружини. Якщо поставити в ряд 150 людей, я все одно знайду її за запахом.

Коли я перехворів на COVID-19, мені довелось, як і багатьом, зіткнутись з проблемою зникнення запахів. Це було жахливо! Я захворів у травні, перед Великоднем. Я тоді багато працював, і ми з родиною планували на свята поїхати на природу та відпочити. Страшенно хотілося смаженого м’яса, але виявилось, що в ньому немає нічого приємного, якщо прибрати апетитний аромат. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 3

У такому стані я провів кілька днів, і момент, коли відновились запахи, я пам’ятаю дуже добре. Я тоді працював на зйомках одного цікавого проєкту (який скоро вийде на екрани) і мені там щодня клеїли вуса, а потім знімали їх за допомогою спиртового розчину. Я спеціально намагався вдихати цей запах (я ж знаю, що він повинен бути ядерним) і з часом я знову почав його відчувати.

Танці 

До програми «Танці з зірками» танців як таких у моєму житті не було. Тільки зовсім нещодавно я брав участь у проєкті, де моєму персонажу потрібно було танцювати вальс, польку, полонез та мазурку. Я ходив на репетиції, але відчував себе як у тому віршику Григорія Поженяна: «Просто, я другое дерево. Я такое дерево». Ще я працював у театрі мюзиклу, і був задіяний у постановці про Майкла Джексона. Але там я теж не без причини займав місце в останньому ряду. Я тоді дуже швидко вводився у цю виставу і намагався вивчити хоча б мінімальні рухи фонових танців. Але це було далеко від потрібного рівня. 

Мені здавалося, що в дитинстві я все ж трошки займався танцями, але мама розвіяла всі мої спогади. Насправді було як: у 6 років вона відвела мене на бальні танці на пробне заняття, яке проводив наш знайомий. Він сказав, що у мене явно немає почуття ритму, спробував це виправити, але протягом тижня з цього нічого не вийшло і я покинув цю справу.

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 4

Потім, коли мені було 11 років, у мами була ще одна спроба віддати мене на танці. Не знаю, чому їй так хотілося бачити мене бальником. Тоді я теж затримався там лише на тиждень і заявив, що хочу на бокс. На цьому спроби мами поєднати моє майбутнє з танцями закінчилися, хоча й на бокс вона мене не відпустила. В результаті я займався боротьбою.

Коли я кажу, що я дерево – я не жартую та не перебільшую.

Хоча й не заперечую того, що легко піддаюсь навчанню — можу зчепити зуби і робити щось стільки, доки не почне виходити. Але на проект я прийшов рівний, як дошка. Аня Кареліна казала мені, що в мене є все. Вона сказала, що коли я танцюю сам по собі – все добре, але коли потрібно це робити задля якоїсь мети, тоді все йде шкереберть. Перед першим ефіром ми вчили канкан, а там шалений ритм! Мені здавалося, що я ніколи не зможу його виконати, а потім – раз! І все вийшло. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 5

У мене ніколи не було такого, щоб я забув всю хореографію. Можливо, міг щось не так робити, але не зовсім не те. Бували ситуації, коли у нас спідниця відлетіла не туди, куди треба, я її просто підхопив на ходу. У мене була маленька сольна частина, буквально пара рухів, які мали комічний сенс у номері, і ця спідниця могла завадити мені все зробити як слід і не впасти.

Коли щось йде не так – це пожвавлює. І тебе, і номери. Через стрес організм ніби вмикається. На фінальному ефірі, коли ми танцювали контемп, в мене руки намокли, а в номері була складна підтримка, коли я двічі Аню прокручував. Всі, хто робив у «Танцях» цю підтримку, реалізували її на підлозі, а ми – у повітрі. Я висмикував Аню, а вона повертала руку в плечі і мені потрібно було перехопити її руку двічі. Вперше все було нормально, і коли Аня проверталася, я відчув, як рука вислизає. Я перехопив її другою рукою, сам не розуміючи як, у повному шоці та страху від того, що відбувається. На ефірі видно, як я не стримався і нахилився до Ані, дізнатися, чи в порядку плече. На щастя, все було добре.

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 6

Мені не всі танці подобаються. Аня навіть іноді насуплювалася через це. Але я шукаю навіть у таких танцях щось, що змусить мене їх полюбити, хоч трохи. Наприклад, до румби я до останнього ефіру не міг знайти підхід.

Вихідні 

Цей рік взагалі майже без вихідних минув. З 12 січня я як зайшов паралельно у два проєкти, так і почалося. Було дуже класно, швидкі перемикання, насиченість танцями, музикою, кіньми, дуелями.

Зараз я взяв паузу і не став чекати на ідеальний момент. Не хочу доводити до ситуації, коли я повністю вигорю.

Щовихідні ми по-різному проводимо. У мене дружина – двигун активності. Мені, особливо після таких марафонів, як був нещодавно, хочеться лягти і лежати. А якщо кудись поїхати, то лягти там та слухати море, читати. А цього місяця я купив собі квитки до Стамбула – розвіятися, погуляти. Полечу туди з бабусею та дідусем, зупинюся у них в апартаментах, а сам вирушу на прогулянки містом. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 7

З синами ми вдома не сидимо. То в аквапарк усі йдемо, то до зоопарку чи басейну, словом, вигадуємо собі, як провести час активно. Ми вибираємо те, що їм буде цікаво, де не потрібно їх змушувати поводитися спокійно і нудьгувати.

Дружині я винен вже купу побачень. Під час робочих перегонів на вихідні ніколи не виходить виїхати за місто та у спокійній атмосфері провести час. Банально приділити один одному увагу. Не обов’язково стрибати при цьому з парашутом чи вигадувати щось супер оригінальне.

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 8

Гроші 

Я поступово вчуся тому, що є речі, на які треба витрачати гроші.

Мій старий iPhone 10 був битий-перебитий, він коштував майже як 12-ий, тому що я додумався міняти екран на ньому більш ніж п’ять разів. Все ж поміняти його на нову версію змусив мене випадок. Я мав співпрацю з брендом, треба було їхати на фестиваль, знімати там фото та відео, а в мене на старому щось трапилось з камерою. І то я ще сумнівався, чи потрібно купувати новий. Як завжди в подібних випадках, мене це зробити вмовила дружина. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 9

Я іноді запитую себе про важливість автомобіля – цього саме я хочу, чи це бажання мені нав’язало суспільство? Так, мені подобаються гарні машини, але тут питання доцільності.

Але що я точно хочу – так це просторий затишний будинок. І щоб у ньому було все так облаштовано, як ми собі придумали разом з дружиною.

Мені все одно, де відпочитвати на пляжі — біля готелю 4 зірки або 5. Не обов’язково в номері має стояти ліжко за 7000 €, достатньо звичайних зручних меблів та чистої білизни.

Мені здається, раніше, чим сильнішою була прив’язка до грошей, тим складніше з ними було. На щастя, зараз у мене не виникає думок, як заощадити більше. Адже якщо робиш покупку скрипучи зубами, потім із цією річчю обов’язково щось трапиться. І що легше до грошей ставишся, то легше їх заробляти. Мій принцип: не треба чахнути над златом.

Коли я був маленький, я обіцяв мамі білий Mercedes. Це питання ще не закрите, але я над цим працюю. Єдине, я обіцяв його до свого одруження, але від зміни доданків… білий Мерс не перетворюється на карету. 

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 10

Я дітям не відмовляю в їхніх проханнях. Але й мій п’ятирічний син, наприклад, не просить тринадцятого айфона. Я міркую так: якщо ти, батько, можеш дозволити собі дорогий годинник, то чому не можна купити малому вартісну іграшку. Так, він може її зламати, але ти також можеш годинник згубити, скажімо, а телефон розбити. По суті, це ті ж самі дорогі іграшки.

Був час, я працював на будівництві, коли за плечима вже було кілька телепроєктів і навіть головна роль в одному з них. Ще я виїждав на машині таксувати. Було ніяково, мені здавалось, що в кар’єрі пішло щось не так. Але потім я вирішив відпустити ситуацію, зайнятися собою, своїм розвитком і чекати на цікаві пропозиції у зйомках — щоб щойно щось з’явиться, я був одразу готовий. І як тільки я ухвалив таке рішення, робота знайшла мене.

Друзі 

Я друзів від сім’ї не відокремлюю. У мене є два найближчих друга і обидвох звуть Сергій. Тому за логікою «скажи, хто твій друг» виходить, що я теж Сергій. Вони займаються абсолютно різними речами: один сценарист, режисер та креативний продюсер, а інший — бізнесмен, займається автомобілями. Але обидва вони з креативом та творчістю підходять до своєї роботи.

Зараз не про це: Артур Логай про танцювальне минуле, ідеальні вихідні та найближчих друзів 11

Ми з дружиною, коли почали жити разом, вийшли погуляти до парку «Позняки», сіли на лавці та пили чай. І я кажу: «Знаєш, у мене немає друзів, мені здається, настав час обзавестися ними». І буквально за кілька днів після цієї розмови, я познайомився з обома Сергіями.

Я переконаний, що справжній дружбі робота не завадить. Наприклад, З одним із Сергіїв ми відпрацювали спільний проєкт на майданчику. Так, ми періодично сварились через робочі моменти. Але згодом знаходили потрібні слова, аби пояснити всі нюанси та вирішити ситуацію.

Я, до речі, люблю хороші фільми про дружбу: наприклад, «1+1», «Недоторканні», «Гаррі Поттер». А ось славнозвісний серіал «Друзі» якось пройшов повз мене, хоча дружина наді мною досі потішається з цього приводу.

Фото: Анна Дворянець

Читай нас в Google News
Підписатися
23-59