fbpx

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни

Більше місяця пройшло з моменту, коли наше життя розділилось на “до” і “після”. І за цей час ми почули десятки різних історій — жахливих, страшних, сміливих, зворушливих, життєствердних. Хтось за цей час встиг знайти для себе прихисток в Україні, хтось убезпечив себе та своїх дітей за кордоном, хтось встиг об’їхати не одну країну у пошуках нового дому. Але є багато й тих, хто залишився вдома, в неспокійному Києві. 

Відсьогодні ми відкриваємо серію коротких історій “Залишаюсь і крапка” про людей, які принципово для себе вирішили не залишати власну домівку, незважаючи ні на що. Першою нашою героїнею (у всіх сенсах слова) стала Ольга Булкіна — редактор відеопродкшену у робочий час та клоунеса у лікарні “Охматдит” в позаробочі години. Ольга розповіла нам про те, чому не залишає столицю, чим вона зараз живе та чому на війні важливий будь-який фронт. Навіть “клоунський”.

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 1
Ольга Булкіна

Я киянка, це мій дім, тут моя сім’я, мої друзі, які зі зброєю в руках захищають місто, я знаю що потрібна тут. Я вирішила, що нікуди не поїду, а залишатимусь вдома і буду корисною там, де можу. Це принципова позиція.

В перший день повномасштабного вторгнення я обійшла всі сховища в околиці мого дому, всі вони були абсолютно не тим місцем, де буде дуже безпечно. А ще до них потрібно буде бігти. У мене паралізований собака, який важить тринадцять кілограм, і я зрозуміла що ми фізично не встигнемо добігти до сховища за пару хвилин. Тож я залишилася вдома, а ночувала у ванній кімнаті моєї сусідки.

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 2

Разом було не так страшно. Нас було троє людей і дві собаки. Так ми прожили у ванній перші два тижні війни. Зараз сусідка поїхала, а я залишилась сама, сплю в коридорі на підлозі разом із собакою і навіть вже навчилась висипатись під звуки вибухів та сирен.

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 3

Я працюю на відеопродакшені і от зараз залишилася без роботи. Проекти зупинилися, керівництво поїхало з країни, офіс закрили. У мене поки є запас грошей, але скоро він почне закінчуватися, тому буду шукати можливості заробітку. 

Але я точно хочу залишатись у Києві і продовжувати свою волонтерську роботу з дітьми, як лікарняний клоун. Я відчуваю, що тут в лікарні поруч з дітьми я на своєму місці. Там, де маю бути саме зараз.

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 4

Минув вже місяць з початку повномасштабної війни, а мені й досі періодично здається, що це все мені сниться, що це відбувається не насправді. 

До цього жаху неможливо звикнути. Не їхати глуздом мені допомагає активна діяльність, просто не залишається часу на емоції та самонакручування. Я щодня чимось зайнята і ввечері уже не лишається сил навіть читати новини, лише найголовніше. 

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 5

В лікарні дуже багато всього відбувається, тому сумувати не доводиться, завжди є що робити. Крім роботи з дітьми, я ще допомагаю як волонтер, займаюсь організацією “Днів краси” для мам та лікарів, які, до речі, живуть і працюють в “Охматдиті” з першого дня війни. А також розвожу ліки пенсіонерам по Києву. 

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 6

Найбільше мене надихають лікарі, які відважно продовжують працювати в умовах війни — надавати потрібну допомогу, робити операції, рятувати життя. Зараз в “Охматдит” постійно прибувають поранені. І діти, і дорослі. 

Діти перебувають у складному психологічному стані, у деяких з них прямо на очах загинули батьки. 

Залишаюсь і крапка: клоунеса “Охматдиту” розповіла про те, чому не полишає Київ під час війни 7

Моя місія як лікарняного клоуна — зменшити рівень тривожності у дитини та допомогти впоратись зі стресом. Тому поки працює лікарня, поки там знаходяться діти, які потребують моєї підтримки, я залишатимусь тут, поруч з ними. Напевне, це мій фронт на цій війні. Клоунський фронт.

Читай нас в Google News
Підписатися
23-59