fbpx

Що у мами в голові: Віра Кекелія

Що у мами в голові: Віра Кекелія

Що у мами в голові? Сніданок для малечі, списки покупок, візит до педіатра, нові іграшки, прибирання вічно розкиданих старих іграшок, костюм на ранок в садочок, пошуки готелю для відпустки з безпечною дитячою зоною, корисний обід, немитий посуд, прогулянка на майданчику, самокат чи велосипед, лего чи пазли, мультик чи розмальовка, казка на ніч та планування наступного дня. Це лише те, що спадає на думку миттєво! А у кожної мами цей список значно ширший, більш насичений та мінливий, проте такий, у якому їй вдається балансувати між вихованням дитини та безліччю інших обов’язків.

Спеціально до Дня матері ми разом з українським брендом Kohai спробували відтворити різноманіття материнського світу у яскравих образах, втілених відомими мамами. А також запитали у героїнь проєкту, за що вони себе хвалять, чого бояться, що забороняють дітям та який приклад хотіли б їм подати. 

Першою про свої методи виховання, сильні та слабкі сторони, а також труднощі першого року життя малюка нам розповіла співачка та телеведуча Віра Кекелія, мама Івана, якому щойно виповнився рік. 

Що у мами в голові: Віра Кекелія 1

Якщо чесно, у мами в голові справжній безлад! Причому, мій “мамський” безлад кардинально відрізняється від творчого. У творчої особистості все швидше в хаосі, але в злегка розслабленому, а у мами немає взагалі жодної хвилини, аби розслабитись. Мама весь час в тонусі, весь час про щось думає: про їжу, чи виспалась дитина, чи виспалася сама мама… Ось нашому сину виповнився рік, і я розумію, що за цей рік ще не поспала нормально жодної ночі. Але потім зрозуміла, що природа просто по наростаючій дає навантаження мамі і організм сприймає це як належне.

Дуже часто я вимоглива до себе, боюся, що десь щось не так роблю. Я навіть деякі моменти пропрацювала з психологом. Спочатку думала, що я не з цих “крейзі-мам”, у котрих починається паранойя щодо дитини з будь-якого приводу. Але коли копнула трохи глибше, то зрозуміла, що у мене дуже багато страхів, пов’язаних з моєю дитиною, з майбутнім сина. Тому я себе хвалю, що цим страхам подивилася в очі, змогла їх опрацювати і відпустити. Тепер вони навіть здаються смішними.

Я вважаю, що я хороша мама, тому що взагалі не кричу на свою дитину. Так, я переживаю, як же правильно його виховати, щоб не кричати, дати йому проявити себе. Але жорсткі методи виховання, коли, наприклад, дитину вкладають спати і поки вона плаче залишають одну, щоб та прокричалась і заснула — зовсім не для мого серця.

Що у мами в голові: Віра Кекелія 2

Хоча у нас ще зовсім малюк, але у нього вже є одне головне правило, яке пов’язане з розетками. Я прочитала в книзі, що поряд з небезпечними речами потрібно говорити дитині “Стоп”, давати йому знак долонькою і промовляти, чому це не можна торкатись розеток. Я впевнена, що навіть зовсім маленькі діти багато розуміють. 

Мені дуже подобаються книги О. Кобаса, я навіть ходила на його курси. Його книга про перший рік життя дитини — дуже класна штука. Цю книгу треба читати вже з моменту, коли ви плануєте дитину. Така література, в першу чергу, про любов між мамою і татом, тому що це найголовніше, що відчуває дитина. Ще я дивлюся на відеоблоги Зайцевої по грудному вигодовуванню. 

У нас немає телевізора і іноді наші знайомі дивуються, як же ми справляємося без екрану. Але ми використовуємо ігри, бавимось книжками і казками. У нас навіть не було самоцілі НЕ показувати телевізор. Просто в нас є багато альтернатив дозвіллю — гітара, фортепіано, скейт.

Відпочинок з дитиною вибудовується навколо неї. Набір речей, маршрут, місця. Ми нещодавно їздили в Карпати і я взяла тільки двоє штанів, три футболки і дві кофтини. Навіть чоловік здивувався такому скромному набору. А все інше було дитяче — іграшки, брязкальця — чемодан аж торохтів від такого наповнення.

З початком карантину моїми улюбленими мобільними додатками стали магазини Zara, Mango, Reserved. Це якийсь не контрольований процес, коли ти лежиш у ліжку, гортаєш речі і просто все, ніби само собою, падає в кошик. Бувало, я заходила вибрати щось для себе, але купувала все одно дитині. Але в мене є пояснення такій поведінці! В нашому дитинстві не було такого достатку речей, ми доношували за братами, сестрами, ким завгодно, тільки не носили нове. Можливо, ми просто зараз компенсуємо це через дітей.

Що у мами в голові: Віра Кекелія 3

У мене є подружки, які вчасно мене зупиняють від покупки ще одних спортивок для себе. Іноді дуже хочеться набрати для зручності якихось світшотів, штанів. До того ж, я фанат кросівок, тому проти спортивного стилю нічого не маю. Але з появою Вані мені частіше хочеться виглядати більш жіночно та стильно. До того, як стати мамою, в моїй голові завжди була картинка доглянутої мами. І тут я дякую своїй професії, що вона мене тримає в тонусі щодо зовнішнього вигляду. Якби не робота, я просто щодня ходила б з хвостиком набакир.

У перший рік життя дитини я боялася йому давати всілякі суперечливі їстівні штуки. Але потім мені подружка сказала: “Віро, головне йому все спробувати до садка, тому що в садку їдять все підряд. І тоді у тебе може бути біда, адже він ні до чого не звик”. І зараз ми вже грішимо сосисками, пельменями, але дуже потрошку – лише, щоб спробувати. Заборона — це тільки смажене, але ми з чоловіком і самі таке не їмо. Проте Вані дуже цікавий сам процес: сидіти з нами за столом, користуватись приборами, пробувати всіляке.

Бувають моменти, що від втоми хочеться просто ридати. Вона непомітно накопичується, ти тримаєшся, а потім трапляється пік. У мене найчастіше це відбувається вночі, коли з якихось причин Ваня прокидається, плаче, я його і так, і сяк втішаю, а дитина не заспокоюється. Тут у мене виникає момент, коли я починаю злитися, але потім вчасно себе гальмую і розмовляю з собою. Я не дозволяю собі зриватися на дитину, натомість пояснюю собі: “Ось він плаче, тому що у нього лізуть зубки, а не тому, що хоче тебе розізлити, щоб ти не спала”. І тут важливо мати контакт в сім’ї, аби мама могла легко розбудити тата і попросити його підмінити її. Якщо все залишити на жінок, то не варто дивуватися, чому вони потім кричать, зриваються на дітей. 

Що у мами в голові: Віра Кекелія 4

У нас в сім’ї не говорять: “Ти ж хлопчик, ти ж сильний”, “Чого плачеш”. Якщо він хоче плакати, нехай плаче. Якщо спіткнувся, то ми йому ласкаво говоримо, щоб просто вставав і не валявся на землі. А якщо бачимо, що вдарився, то підходимо і обіймаємо. Я згадую себе в дитинстві, і мені завжди хотілося, щоб мене обняли. 

Ми нічого не нав’язуємо і не забороняємо — ані “дівчачих” іграшок, ані одягу яскравих кольорів. Це знову ж таки до тих страхів: якщо у когось є страх в цьому напрямку, його треба пропрацювати. У мене, наприклад, був страх виховання хлопчика як чоловіка щодо алкоголю, залежностей. В моєму оточенні були люди з такими проблемами і на підсвідомості, напевно, в мене записалося, що мою дитину може таке спіткати. Але я не посоромилася і пішла до психолога, щоб позбутися від цього страху. Бо інколи він накривав так сильно і необгрунтовано, і заздалегідь, адже дитина ж ще зовсім маленька!

Я хочу показати сину, що помилятися — це добре, тому що це твій вибір. Я за те, щоб моя дитина могла надалі приймати рішення самостійно і нести відповідальність за них. Шишки набивати можна і потрібно. Світ дуже полярний — є багато хорошого і багато поганого, але тільки від тебе залежить, що ти обираєш, як себе налаштовуєш. І мені б хотілося, щоб на моєму досвіді моя дитина навчилася ставитись до себе з любов’ю.

Що у мами в голові: Віра Кекелія 5

Kohai – український бренд жіночого одягу. Це базовий гардероб, який можна доповнювати, розбавляти аксесуарами і створювати нові образи. В основі бренду мінімалістичні речі, які залишаються актуальними поза часом і сезонів. Правильний крій, чіткі лінії, висока якість матеріалів і поєднуваність одягу один з одним.

Стиліст: Олена Атаманенко

Взуття: HAMELEON

Аксесуари: Tender gloves

Мейкап: Givenchy Beauty

Фото: Ден Бобров

23-59