fbpx

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder

На початку лютого новий документальний фільм “Аферист з Tinder” запоєм обговорювали в усіх соцмережах. Історія шахрая, який видурив мільйони доларів у закоханих дівчат залишила по собі купу запитань. Чому почуття позбавляють нас критичного мислення? Як відрізнити кохання від маніпуляцій? Чи варто взагалі знайомитися в інтернеті?

У День святого Валентина ми вирішили поспілкуватися про це з дівчиною, в якої було більше ста Tinder-побачень. І вона все ще вірить, що онлайн-дейтинг – дієвий спосіб влаштувати особисте життя.

Я зареєструвалася на Tinder у 20 років (зараз мені 23). Серед моїх знайомих була класна пара, що утворилася за допомогою цього застосунку. Завдяки їм я повірила: я теж зможу знайти там кохання. Своє перше Tinder-побачення я не забуду ніколи. Ми гуляли спальним районом, було мокро, голодно, розмови велися довкола тези “Чому люди такі недолугі”…  Але при цьому я почувалася абсолютно щасливою. Це бонус недосвідченості – згодом навіть танці на даху хмарочосу з колекційним вином та живою музикою не приносили мені подібних емоцій. 

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder 1

За наступні кілька років у мене було більше сотні побачень. Людині, яка далека від інтернет-знайомств це може здатися божевіллям. Певною мірою так і є: Tinder викликає залежність, змінює роботу мозку, знецінює стосунки. Приблизно дев’яносто побачень із моїх ста були невдалими. Одного разу хлопець відвіз мене до лісу, де з викривленим від афекту обличчям дві години розповідав, як ненавидить свою колишню. Я сильно злякалася, але обійшлося. Він виговорився, повернув мене додому і зранку надіслав радісне повідомлення: “Вчора було просто неймовірно, я в захваті! Треба повторити!”.

У перший рік пошуків я часто поводилася необачно: якось навіть наважилася на зустріч з чоловіком без жодного фото у профілі. До цього ми декілька днів активно листувалися. Він настільки зачарував мене гумором та спонтанністю, що подумки я вже обирала дизайн весільних запрошень. Однак на побаченні на мене чекав анорексичний, підозрілий, загальмований, дивно одягнений маргінал. Він одразу зізнався, що вживав наркотики, але кинув. Побіжного погляду на мого “майбутнього чоловіка” було достатньо аби зрозуміти: “кинув” він хвилин за сім до нашої зустрічі. Десь у найближчому громадському туалеті.

Більшість умовно “нормальних” хлопців, з якими я знайомилася, зовсім не вміли спілкуватися. Вони всі, ніби змовившись, говорили одне й те саме: що продукти в магазинах подорожчали, що треба переїжджати до Європи, що дівчата істерички, а зима холодна. Окремої згадки заслуговують варіації на тему “Кумедні історії про моє життя”. Зазвичай вони звучали однаково: “Нещодавно ми з друзями сильно напилися, вкрали шампур в грузинському ресторані і прокинулися на лавочці у Білій Церкві”. Аби врятувати такі побачення, я викладалася, ніби на вступі до Карпенка-Карого. А наступні кілька днів не могла поворухнути рукою від емоційної втоми.

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder 2

До речі, тепер я знаю: дотепний, сексапільний чоловік – це також не завжди привід святкувати. Адже Tinder – ідеальне середовище для нарцисів. Через неприродній темп зближення там легко отримувати ресурс для годування самооцінки. Нарцисичні чоловіки вміють говорити компліменти, рвати шаблони, викликати закоханість. Та потім, здобувши черговий трофей, лишають тебе зпустошеною, з болісним запитанням “Що я зробила не так, все ж було фантастично!”. 

Взагалі завдяки онлайн-дейтингу я звикла розчаровуватися. Так, це трапляється і в реальному житті, але все ж не настільки стрімко. Інколи людина, яка приходить на побачення навіть віддалено не схожа на персонажа з власних фото. +15 років, +25 кілограмів, – 2 зуба, – 25 сантиметрів зросту…

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder 3

Чому я продовжувала цей марафон? Через ілюзію, що ось-ось зустріну того самого ідеального партнера. Це передчуття викликає шалені гормональні всплески. Здається, кохання постійно поряд, варто лише ще раз спробувати. Тепер я усвідомлюю: навіть якщо на побачення зі мною прийде Логан Лерман власною персоною, мені все одно буде важко позбутися думки, що наступним мене свайпне Тімоті Шаламе. Про це свідчить і статистика: значна кількість людей, які вже знайшли собі пару, все одно залишаються на Tinder. Це затягує.

Я поверталася до офлайн-знайомств, але тепер це нагадувало катування водою. Навіщо намагатися зацікавити, відкрити людину, якщо можна просто переключитися на тисячі інших доступних кандидатів? Факт залежності я усвідомила лише коли залізла у кредитні кошти, щоб придбати додаткові п’ятдесят лайків. Безкоштовних мені не вистачило, а чекати завтра було несила.

Особистий досвід: чи реально знайти кохання на Tinder 4

Тим, хто тільки вдається до свайп-дейтингу, я б хотіла дати низку порад.

Головне – у вас має бути багато інших джерел енергії. Треба постійно відволікатися, звірятися з реальністю, не давати знайомствам захопити тебе повністю. Далі: варто довіряти відчуттям поряд з людиною. На відміну від вилизаних анкет, романтичних чатів, відпрацьованих самопрезентацій, наша інтуїція не бреше. Ну і, звичайно, лікувати душевні травми краще в кабінеті психотерапевта, а не на черговому побаченні.

Я вірю, що свою людину можна зустріти будь-де. Але кохання – це результат праці, а не перемога в рандомному розіграші суші. Не варто сподіватися, що одного разу нарешті натрапиш на досконалого партнера, з яким все складеться само собою. Tinder – це просто інструмент. Створювати стосунки мрії доведеться власноруч.

Читай нас в Google News
Підписатися
23-59