Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до  стриманої Японії

Українка. У Японіі. Здобуває освіту політолога-міжнародника. Гадаєте, що вас нічого більше не здивує? Тоді саме час дізнатися про дивовижну історію Анастасії Поліщук. Вона приїхала до Токіо навесні 2018 року. А от чи пізнала дівчина Японію, про яку мріяла з дитинства, яку малюють в аніме, описують в книжках і показують у відео, читайте далі.

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 1

Як тут жити

Усі кажуть, що японці, особливо в Токіо, досить «холодні». З вами будуть ввічливими, до вас посміхатимуться – однак це зовсім не означатиме прихильне чи дружнє ставлення. Таку показну чемність в японській мові називають «татемае», вона слугує для підтримання суспільної злагоди. А от свої справжні почуття, «хонне», зазвичай відкривають лише найближчим людям. 

Така ж тенденція і з проявом «позитивних» емоцій: при зустрічі не прийнято обійматися – чи ба! – цілуватися в щічку, а для того, щоб побачити поцілунки та обійми закоханих, треба дочекатися вечора і піти кудись поближче до нічних клубів чи барів. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 2

Навіть якщо вам вдалося потоваришувати з японцями, для того, щоб подолати дистанцію від татемае до хонне, потрібен час. Прийняти таку стриманість іноземцям, а іноді й самим японцям, часто буває непросто. Аби зрушити лід, тут потрібно першій знайомитися, шукати можливості долучитися до громадських заходів (навіть з мінімальною японською), поважати місцеві звичаї, вчити мову. Не обіцяю, що це подіє на всіх, але принаймні японські бабусі та дідусі будуть від вас у захваті.

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 3

Навряд чи хтось здивується, якщо я скажу, що апартаменти в Токіо тісні та дорогі. І якщо кімнати видаються більш-менш просторими, то це ще ви не бачили тамтешні кухні – 2 м2 тотального тиску стін. Тому й не дивно, що японці проводять час будь-де, але не вдома. Своє приватне житло прийнято показувати лише справді близьким людям. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 4

Японці середнього чи літнього віку дуже часто заводять не дуже великих собак чи кішок. Напевно, найбільш популярними все ж є милі-премилі шіба-іну та коргі. Хоча, можливо, я і помиляюсь, якщо взяти до уваги кількість японських «котячих» інстаграм-акаунтів. На вулицях постійно зустрічаєш не лише собачок, яких вигулюють на повідку, а і домашніх улюбленців (тобто і кішок теж), які всілися у колясочці і насолоджуються сонечком. Якось було натрапила на інформацію, що є йога і масаж для песиків.

Токіо – один з передових мегаполісів світу, тому транспорт тут прцює як годинник: поїзди прибувають вчасно, а всередині охайно та працюють кондиціонери. Цікаво, що телефон у потязі потрібно перемикати на беззвучний режим – і загалом від розмов по телефону чи голосних розмов з друзями просять утриматись, щоб не заважати іншим пасажирам. Однак чемність в японських потягах – річ специфічна. Наприклад, при виході із транспорту – навіть вщерть набитого – люди виштовхують собі дорогу. Дуже рідко коли хто скаже: «Перепрошую, я виходжу». 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 5

Нарешті, варто згадати про години пік в японських потягах. Навіть київське метро не може зрівнятися з восьмою ранку і шостою вечора в токійських потягах. Тут справді є працівники станцій, які іноді допомагають дверям потягів зачинятися. Щоправда, через коронавірус в потяг вже таки можна втиснутися самому. 

Б’юті

З японськими доходами ціни на б’юті-процедури не видаються такими вже й високими. Просто спочатку треба звикнути «психічно». Якщо задовольнятися найдешевшими опціями, то звичайна жіноча стрижка обійдеться в 3-4 тисячі єн (750-1000 гривень), однотонно пофарбувати волосся коштуватиме вдвічі дорожче. Манікюр з однотонним покриттям також можна знайти за 3-4 тисячі, але це якщо пощастить, найчастіше ціни стартують від 5000 єн. З нарощуванням/ламінуванням вій ситуація така ж сама. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 6

З усіх процедур я надаю перевагу масажу. Знайти хороших майстрів можна за 5-6 тисяч єн за годину. Також цікавий досвід – сеанс акупунктури, який за вартістю не відрізняється від масажу.

В Японії популярна лазерна епіляція. Японці взагалі намагаються видалити якомога більше волосся на тілі. Однак варто пам’ятати, що лазерна чи фото-епіляція може бути не дуже вдалим варіантом, якщо ваше волосся за текстурою і кольором не схоже на японське. Та й бронювати сеанс потрібно за місяць. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 7

Окрім відчайдушних зусиль позбавитися волосся де тільки можна, японці – особливо японки – так само відчайдушно намагаються відбілити шкіру чи принаймні вберегти себе від засмаги. Тому влітку в +30 можна часто побачити дівчат в кардиганах і з парасольками, а в магазинах на етикетах сорочок чи блуз часто пишуть, наскільки добре та чи інша тканина відбиває ультрафіолетове випромінювання. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 8

Загалом японці – і чоловіки, і жінки – ретельно стежать за собою та дотримуються гігієни. Якщо в нас чистити зуби прийнято двічі на день, то в Японії – після кожного прийому їжі. Тому якщо я йду в університет чи на роботу – беру з собою зубну пасту, щітку і тканинну серветочку. Японці ще й полощуть горло опісля. 

Оскільки зовнішній вигляд відіграє велику роль, японці приділяють значну увагу спорту. Абонемент в спортзал можна купити за 6-7 тисяч єн, але з басейном ціна зростає на кілька тисяч єн. Персональний тренер обійдеться разів у 5 дорожче. Але тут чимало групових занять з йоги, балету, пілатесу. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 9

Якщо у вас є тату на видному місці, зазвичай вам не дозволять користуватися басейном (чи спортзалом). Тату в Японії асоціюються з японською мафією якудза. Вони використовують досить великі та яскраві тату для таврування своїх членів. Навряд чи працівники басейну подумають, що ви належите до одного з кланів, зауваживши вибиту ластівку на вашому плечі, але правила є правила. 

Хев фан

Культура їжі в Японії дуже розвинута, і в Токіо можна знайти ресторани з кухнею і стравами майже з будь-якого куточку світу (окрім України, але наші дипломати сказали, що цього року виправлять непорозуміння). Напевно, найбільш поширеними є власне японські та італійські страви. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 10

Щоб перекусити нашвидкуруч є онігірі, рисові пиріжки з начинкою з риби, маринованих слив чи, рідше, з м’яса (100-200 єн або 25-50 гривень за 1 онігірі, мені вистачає двох). Часто японці замість того, щоб готувати, купують готові обіди – бенто – в супермаркетах чи йдуть до так званих «family restaurants», де можна смачно і дешево поїсти. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 11

Оскільки японці слідкують за фігурою, вони стежать і за своїм харчуванням. У ресторанах, супермаркетах, кав’ярнях часто вказана кількість калорій у стравах. Іноді може бути розписаний вміст білків, жирів і вуглеводів. Це ідеально, якщо ви намагаєтесь харчуватися збалансовано. Мені це також допомагає економити гроші на солодощах і обходитися кавою (але не завжди).

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 12

Обслуговування в японських закладах харчування – на дуже високому рівні. Вас зустрінуть біля входу і проведуть до столика, тут майже не треба чекати, аби зробити чи оплатити замовлення. До того ж в Японії немає чайових, тому на ваш статус/вік/суму замовлення ніхто особливо не зважатиме, і сервіс майже завжди буде бездоганний. 

Щодо вуличної їжі, то нею краще насолоджуватися в якесь із японських традиційних свят. Мені іноді здається, що кожне таке свято – це свято саме вуличної їжі. Чого там тільки не знайдеш – і фруктів у глазурі та шоколаді, і окономіякі (млинці з м’ясом і капустою і ще купою різних інгредієнтів), і різні типи смаженої та вареної вермішелі, і млинці з різною начинкою… Моїм №1 є такоякі – смажені борошняні кульки з м’ясом восьминога всередині. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 13

Якщо хочеться зустрітися з друзями на ланч/каву/вечерю, найліпше домовитися про зустріч за тиждень-два наперед. Адже так ви продемонструєте, що поважаєте час інших людей – і свій, до речі, також. Вважається, що чим серйозніше ставлення людини до вас, тим більше вона поважатиме ваш час і намагатиметься заздалегідь запланувати з вами зустріч.

Токіо – велике і метушливе місто, однак і в ньому можна знайти багато затишних парків. Мені до смаку парк навколо Імператорського палацу в самому центрі Токіо, а також парки Шінджюку Гьоен та Йойогі неподалік від станції Шінджюку, найбільш жвавої залізничної станції у світі. Здавалося б, ось всі кудись поспішають, життя вирує. Однак тільки-но заходиш до парку – і гомін стихає, стає спокійніше, навколо красиві квіти, розлогі дерева, блискучі ставочки. 

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 14

Мені подобається природа, тому коли є можливість, я намагаюся здійснювати невеличкі подорожі на один день кудись неподалік в гори чи до океану. Тим більше, що в Японії починаючи з лютого постійно щось цвіте: спочатку сливи, потім камелії, сакури, магнолії, за ними абрикоси, рапс (його жовті поля привертають увагу), азалії, немофіли, гортензіїї…

Шопінг

До приїзду в Японію я не надто цікавилася модою. Не те, щоб щось змінилося радикально, але звертати увагу на стиль та модні тенденції я почала більше. Важко поводитись інакше, адже всі довкола намагаються добре виглядати. До того ж, ціни японських «мас-маркет» брендів на кшталт UNIQLO чи GU доступні, і базові речі можна легко собі дозволити. 

Кажуть, що в Японії дуже дивна розмірна сітка, втім я цього не помітила. Але я і зростом, і вагою вписуюсь в японські стандарти. Часто може бути лише «один розмір для всіх» (one size fits all) – і тоді, наприклад, людям високого зросту чи з нестандартною фігурою може бути трохи важко. Зі взуттям у мене теж немає проблем – навпаки, мій 35 розмір тут завжди є, на відміну від українських магазинів. Що стосується брендів спортивного взуття, популярними є добре відомі Nike, New Balance, Adidas, Puma та, звісно, ASICS.

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 15

Я намагаюся сповідувати екологічну моду – купувати якісний одяг, який справді подобається, підходить за розміром і який можна носити довгий час. Японія, до речі, також сприяє таким настроям і поширює культуру секонд-хендів: там можна також знайти щось цікаве і навіть з етикеткою за помірну ціну, якщо у вас є час і настрій. Або купувати бренди за півціни, якщо вам важливе ім’я. Японці часто віддають перевагу дорогим брендам лише для того, щоб похизуватися. 

Карантин

Хоча в українських новинах часто кажуть, що Японія досить непогано бореться з коронавірусною кризою, більшість японців, згідно з японськими медіа, досить критично ставляться до дій уряду. Але варто сказати, що соціального тиску досить для того, щоб більшість людей більш-менш дотримувались введених обмежень. З кінця грудня до (сподіваюсь!) 22 березня в Токійському столичному окрузі та сусідніх префектурах діяв надзвичайний стан, відповідно до якого єдиним значущим обмеженням було закриття ресторанів і барів о 20.00. Однак це також не було обов’язковим: заклади могли працювати після 20.00. Єдине, що в такому випадку вони не отримували субсидії від уряду.

Наші в місті: як українка вирушила на навчання до стриманої Японії 16

Варто не забувати, що цього літа в Токіо повинні відбутися Олімпійські та Параолімпійські ігри 2020. Згідно з опитуваннями, більшість японців не надто раді такому рішенню. Однак дехто – і я теж – дивляться на проведення Олімпіади, як на поворотний момент в боротьбі міжнародної спільноти з пандемією. Залишається тільки сподіватися, що вакцинація в Японії буде набирати швидкості, а міжнародна спільнота буде терпляче дотримуватися правил. Окрім суспільного, я маю ще й особистий інтерес: вже два роки готуюсь до волонтерства під час Олімпійських ігор. Хтозна, коли ще випаде нагода, проживати в місті, в якому проходить Олімпіада. Тому нехай все вийде, Токіо!

23-59