fbpx

Mood дня: як відчути новорічний настрій (а не імітувати його)

Mood дня: як відчути новорічний настрій (а не імітувати його)

Про те, як новорічний настрій змінюється прямопропорційно до дорослішання — розмірковує наша колумністка Віка Мальцева.

Доросла людина складається не з води, а з відповідальності. З віком ти стаєш переліком дієслів: заплатити, здати, зробити, заробити, забрати. Ти встигаєш усе, крім одного, винесеного із зірочкою в куток дієслова – відчути. 

Відчуття – не пологи, їх можливо відкласти. На завтра або, в ідеалі, на новорічні свята. Налаштуватися, купити сукню в паєтках та прожити всі емоції експрес-курсом. Запал, радість, надію… що ще невловимо світиться у твоїх очах на дитсадівських світлинах?

Mood дня: як відчути новорічний настрій (а не імітувати його) 1
@romanenkovika

Глибоко відчувати – це про дитяче. Всупереч відомій пісні дитинство нікуди не йде, ні в “какие города”. Ми носимо його з собою, як парасольку. За інерцією, ніби житель дощової Шотландії, що переїхав до Перу. Колись дитинство було потрібно нам щодня, тепер – раз на рік, у кінці грудня.

Через це багато людей Новий рік ненавидять. Ми так довго вчилися особистісному зросту, що особистісно зменшуватися у нас вже не виходить. Дістаєш цю парасолю, а її, як на зло, заклинює. Ти гірлянду купила, ти нарізала салат, ти увімкнула “Один вдома”. Раз натиснула, два – не відкривається. У 00:00 стоїш під ялинкою, безнадійно доросла, і нічого крім протрузій в спині, не відчуваєш. Навколо штучні посмішки – поламані парасолі інших зрілих особистостей. Замість очей сяють паєтки. 

Mood дня: як відчути новорічний настрій (а не імітувати його) 2
@2moodstore

Якщо твоя парасоля відкрилася, це також може бути нелегко – повертатися у дитинство. Іноді там не тільки зайчики-цукерки, а ще й відчай-самотність-злість. Там так несамовито хочеться, щоб любили без “якби”. Щоб не ховатися за шторою, не виливати душу собаці, не вдавати, що спиш, коли готова силою крику розбивати вікна. Ти сподіваєшся відшукати у дитинстві свято, а знаходиш – дівчинку, яка під бій курантів загадує, аби батьки розлучилися. Це боляче.

31 грудня ти розбавляєш внутрішню гіркоту тоннами солодощів. Ще один дитячий привіт – невміння обмежувати себе. Обіцяєш з завтрашнього дня виключити глютен, лактозу, щось випадкове за компанію. Пробігти ультрамарафон Берклі, переглянути всього Тарковського. Стати хорошою, правильною, одним бадьорим ривком виправити двійки на п’ятірки. А першого січня знову прокидаєшся дорослою. Емоції тухнуть, як бенгальські вогники в раковині. Ти – дієслова. Зробити, заробити, забрати. 

Mood дня: як відчути новорічний настрій (а не імітувати його) 3
@lizabeth_mercury

Але є і справжній дорослий Новий рік. Він приходить, якщо ти більше не боїшся відчувати. Відчувати не раз на рік, а постійно: коли мандруєш чи закохуєшся, коли зранку падає перший сніг чи просто незнайомець повертає твою залишену у банкоматі картку.

Відчувати, коли збираєш на новорічне свято доньку в костюмі єдиноріжки. І наводячи камеру на її очі, раптом впізнаєш там загублені запал, радість, надію. Ховаєш телефон, видихаєш повітря разом із спогадами та розкриваєш над маленькою головою свою затерту парасолю. А єдиноріжка у відповідь накриває тебе своєю.

Читай нас в Google News
Підписатися
23-59