Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США

Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США

Спостерігаючи за тим, як українці дотримуються рекомендацій на карантині, ми продовжуємо зв’язуватись з нашими друзями за кордоном, аби дізнатись, як там змінилось життя у зв’язку з поширенням коронавірусу. У нашому першому та другому матеріалі нам розповідали, як справляються з ситуацією Німеччина, Туреччина, Нідерланди та Чехія, а також Ізраїль, Аргентина, Канада та Іспанія. У новому випуску рубрики “Хроніки карантину” нам розповіли, де запроваджена комендантська година, де заборонено збиратись в групи більше 4 осіб, де до магазину треба виходити зі довідкою, а де все ще працює громадський транспорт, не дивлячись на зростаючу кількість хворих.

Джерба, Туніс 

Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США 1

Ірина Морнагуі, хореограф

Життя в сонячному Тунісі стало на паузу. Такі фактори як географічне розташування неподалік Італії і дуже комунікабельне місцеве населення були основними причинами введення карантину ще на зовсім ранніх стадіях поширення вірусу в країні, менше десяти хворих. Зараз цифра росте, але і заходи посилили. На даний момент повністю призупинено авіасполучення, паромні переправи в Европу та закриті сухопутні кордони. Між містами в самій країні також заборонено пересування.

Закриті всі підприємства, торгівельні центри, школи, дитячі садки, салони краси, спортзали, готелі, ресторани, кав’ярні. Відмінено  громадський транспорт, залишили лише кілька одиниць для зручності тієї частини населення, яка продовжує працювати в продовольчій та медичній сферах. Працюють аптеки, продуктові магазин, банки і пошта.

З 18 години вечора до 6 ранку введена комендантська година, заборонено виходити з дому, патрулює поліція, щовечора вулиці обробляють дезінфікуючими засобами. 

Протягом дня просять не покидати домівку,  вийти можна лише в разі крайної необхідності. Нажаль, ще не всі дотримуються правил, є великі скупчення людей в чергах в пекарню, на пошту, супермаркет. На данний момент робота з контролю населення ще не належно налагоджена. Та зрештою тунісці ніколи не були організованою і дисциплінованою нацією. 

Зараз карантин введено до початку квітня, думаю, його продовжать, бо ситуація в світі погіршуєтся. 

Туніс небагата країна, підприємницька діяльність – це малий та середній бізнес (близько 90%), який сьогодні в основному не функціонує через карантин. Зараз немає ніяких офіційних заяв від влади про допомогу або відшкодування. А така платформа, як онлайн продажі в країні зовсім не розвинена, тому висновки робіть самі. Та й чим може домогти країна підприємцям, якщо вона сама просить про грошову допомогу. Справа в тому, що медична сфера в країні бажає кращого, немає необхідного обладнання і великих можливостей для боротьби  з епідемією. 

Підприємства, великі компанії, актори, співаки, світські люди роблять добровільні грошові внески, щоб закупити все необхідне і допомогти.

Також можна надсилати повідомлення на спеціальний номер вартість якого перераховують на допомогу країні.

Що особисто змінилось в моєму житті? Я попала під заборони однією з перших, оскільки працюю в розважальній сфері. Масові заходи, концерти, виставки, різні шоу були відмінені на початку березня задовго до введення посиленого карантину в країні. Не панікую, вважаю, що це можливість видихнути і багато переосмислити, відпочити і фізично, і морально. Вже багато років стільки часу не присвячувала собі і своєму особистому розвитку. Думаю, що цей досвід нас багато чому навчить. Бережіть себе.

Дублін, Ірландія

Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США 2

Олена Мішаглі, сценарист

Карантин в Ірландії оголосили 12 березня. На тлі ситуації в Італії і появи перших хворих в Ірландії. Все почалося із закриття навчальних закладів. Спочатку мова йшла про два тижні карантину, проте, вже 17 березня мій чоловік, аспірант Дублінського університету UCD отримав лист про те, що університет не планують відкривати до кінця семестру. Великі навчальні заклади перейшли в режим дистанційної освіти. Наступним кроком стала страшна для Ірландії подія. 16 березня закрили всі паби та заборонили збиратися більш ста чоловік. Це був перший день святого Патріка (17 березня), який пройшов без традиційного для Дубліна параду. Не можна сказати, що всі люди сховалися по домівках, однак в Дубліні відчувається порожнеча. День за днем ​​закриваються ресторани, які працювали на винос, вчора закрився готель біля нашого будинку. Його працівник, румун Віо шкодує, що не встиг виїхати на батьківщину до того, як скоротили перельоти всередині Європи.

Мало хто думав, що все затягнеться так надовго і буде настільки серйозно. 24 березня офіційно хворих було 1329 осіб. Як наслідок, 24 березня прем’єр-міністр Лео Варадкар, наполегливо попросив людей не збиратися в групи більше чотирьох чоловік. Відвідування аптеки, магазинів, а ще пробіжки найближчим часом стануть єдиними розвагами ірландців.

Уже зараз міністр соціального захисту передбачає, що без роботи залишиться близько 500 тисяч чоловік. Це близько 30 відсотків працездатного населення країни.

Проте держава заспокоює людей і обіцяє їм підтримку. Наприклад, малому бізнесу гарантують позики в підвищеному розмірі, при тому, що виплачувати їх можна буде за зниженою відсотковою ставкою. Для розуміння, маленькі компанії, в яких працює не більше дев’яти осіб, зможуть просити в борг у банків 50 тисяч, замість раніше лімітованих 25. Для великих компаній відповідно збільшується і сума позики до 1 млн на термін до семи років. Планується податкове послаблення для бізнесу, який “постраждав” від вірусу.

Збільшили лікарняні виплати з 203 євро до 305 в тиждень, і подавати на них можна буде з першого дня хвороби, а не з шостого, як раніше.

Не забуває держава і про тих, хто змушений піти з офісу працювати додому. З податків можна буде повернути гроші за електрику, опалення і, можливо, інтернет. З урахуванням, що інтернет в Ірландії коштує близько 50 євро в місяць, це не погана підтримка.

Ірландці – люди веселі, але відповідальні. Тому після 16 березня, коли всі паби закрилися, у них зникла можливість не дотримуватися порад і приписів керівництва країни. Адже основне життя відбувається саме там. Тому зараз в Дубліні небагатолюдно, між людьми на вулицях і правда social distance в два метри, а в повітрі пахне весною і очікуванням загального свята, коли карантин закінчиться.

Оскільки я переїхала в Дублін 6 місяців тому, власне, моя ізоляція почалася тоді. І зараз я можу писати книгу: “Працювала віддалено до того, як це стало трендом”. У моєму житті нічого не змінилося, хіба що я була вже підготовлена, до того, як жити в соціальному карантині. Поки мій чоловік не закінчить свій phD проект у листопаді і не знайде роботу, я не маю дозволу працювати теж. Тому я продовжую працювати для ICTV та чекаю листопада, коли почну шукати роботу тут.

Тараскон-сюр-Арьєж, Франція

Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США 3

Лариса Мищанчук, менеджер зі стандартів сервісу

Останній навчальний день в школах був у п’ятницю 13-го, тому що увечері 12-го нам повідомили, що школи будуть закритими. То діти сходили в школу, взяли кілька завдань, налаштувались на дистанційну роботу. А всезагальний карантин, з забороною виходити з дому без тотальної потреби – з минулого понеділка, то ми вже більше тижня сидимо в хаті. 

Загалом у французьких школах існує чимало систем для дистанційного спілкування. Це портал, на якому вчителі викладають завдання, ведеться облік оцінок, там же можна скачати завдання. То зараз він використовується ще активніше задля того, щоб налагодити дистанційне навчання. Єдине у понеділок-вівторок, перше, що зробив цей сайт – він ліг, тому що було дуже багато запитів. І приблизно у четвер школа надіслала такий собі рекомендаційний лист, в якому йшлось про те, в які дні які класи мають з’єднуватися, аби не було таких перебоїв у роботі сайту. 

Надалі вже пішло трішки легше, бо і діти, і вчителі призвичаїлися. Завдання йдуть суцільним потоком, діти навчаються системно. Не можу сказати, що в них з’явилось дуже багато вільного часу. Вони займаються майже цілий день, з перервою, звісно, на поїсти і подивитися щось в Youtube, але я їх майже не бачу. Мої доньки мають 15 і 16 років і навчаються вони практично цілісінький день. 

Певний дефіцит був лише в перші дні, буквально 16-17 березня.

Не було пасти, піци, цукру і всього, що можна віднести до сухих сніданків. Але я не можу сказати, що це відчувалось, як тотальний дефіцит.

Ну так, одного дня ти прийшов, а його немає. Та логістична система на разі працює нормально. Але ми, мабуть, не є показовою родиною в тому плані, адже чоловік має таку схильність – купувати все, що викинули за зниженими цінами. То ми завжди в тому стані, що з легкістю витримаємо місяців зо два карантину. 

Маски не масово, але є. Макрон у зверненні по телевізору сказав, що масками спеціальними (не тими двошаровими, що можна зробити зі старої футболки чоловіка) будуть забезпечуватися в першу чергу медичні працівники і персонал лікарень.

У Франції медсестра – це ФОП. Приватний підприємець, який працює за домовленістю зі шпиталем і обслуговує хворих у них вдома. Тому саме ці люди будуть забезпечені масками першочергово.

Щодо заборони виходити на вулицю. Вона набула чинності з понеділка 12 години. Тобто ще вранці у понеділок 16 березня ми мали можливість завершити всі свої справи. Зараз ми маємо право виходити за покупками, у аптеку, до лікаря, вигуляти свого песика. Рекомендують прогулюватися в радіусі 300 метрів навколо своєї будівлі, але в нас виходить навіть трішки менше, вийшли на подвір’я подихати свіжим повітрям і усе. Ми живемо у невеличкому містечку, і звісно, щоб зробити будь-які покупки, нам треба користуватися автомобілем. То ж якщо нам протягом дня треба переміщуватися, ми роздруковуємо на сайті собі спеціальну форму, ставимо дату і власний підпис, а також вказуємо причину, з якої нам необхідно виїхати. Нещодавно нас з чоловіком зупинила поліція, ми показали цей папірець. Там вказана наша адреса, вони зрозуміли, що на цій дорозі ми 90% переміщаємось між магазином та домівкою, і жодної санкції до нас не було застосовано. А якщо б ми не змогли виправдати свої переміщення, нам міг би загрожувати штраф у 135 євро, якщо я не помиляюсь. 

Щодо приписів і заборон, мушу сказати, що їх жителі все ж дотримуються. Людей і машин стало набагато менше. Люди іноді прогулюються в масках. Помічаємо досить дисципліноване ставлення до вимоги не наближатися один до одного у чергах, в аптеках. 

Поліція має право зупиняти абсолютно всі автомобілі і перевіряти, з яких причин ви вештаєтесь вулицею. Та на вулицях пішоходів поліція не спиняє. Хоча, коли мій чоловік йшов собі за хлібом, його призупинили, оскільки він якраз проходив повз цей блок-пост. Його запитали: «Ви куди, мсьє?». Він відповів, що сюди, за ріг, за хлібом і назад. Офіцери попросили наступного разу мати при собі папірець і відпустили. Та все ж в порівнянні з деякими країни Європи ми трішки лояльніші, може навіть занадто в плані дотримання букви закону. Але з іншого боку, мушу сказати, що люди тут і правда дуже дисципліновані. 

З 16 березня (це половина робочого місяця) працівники, які вже були на роботі, мають право на так зване «технічне безробіття», яке французькою називається «chômage technique».

І це означає, що з державних коштів нам будуть відшкодовувати певний відсоток нашої зарплатні. Не можу зараз сказати, чи буде це 100 відсотків чи 80. Тому що всі ці обіцянки треба побачити в дії, щоб сказати «так, мені заплатили таку суму». Так само не можу підтвердити, чи буде це зроблено насправді. Та пан Макрон пообіцяв з екрану телевізора, що рахунки за електроенергію та за оренду житла будуть заморожені, і люди зможуть розрахуватися пізніше, коли ми всі повернемось до роботи. Бо попри весь цей медичний ажіотаж, люди розуміють, що без роботи важкувато буде тримати в порядку цю армію людей, які зараз сидять вдома на цьому технічному безробітті. 

Мій чоловік держслужбовець, його робота триває. Він працює в офісі, бо є керівником відділу. Його підлеглі – хто на віддаленій роботі, хто залишився вдома. Я є менеджером зі стандартів сервісу нашого місцевого McDonald’s. В нас 7 ресторанів в франшизі. І ми усі закриті. Тобто ми з колегами і є в тій системі «технічного безробіття». Як воно буде далі, сказати важко. На сьогодні якісь питання ми вирішуємо дистанційно, але для галузі ресторанного бізнесу це майже неможливо. 

З позитивного в нашому житті – це стан нашого саду. Він ніколи не був наскільки ідеально доглянутий. Зараз маємо час, щоб порпатися в городі. Це дещо розвантажує голову, знижує панічні настрої. І в цілому люди підтримують один одного, в нашому ресторані створений груповий чат, де ми ділимось новинами, дізнаємось, в кого що відбувається в родині, якщо хтось потребує допомоги, ми одразу підтримуємо.

Нью-Йорк, США

Хроніки карантину: як зараз живуть Туніс, Ірландія, Франція та США 4

Ольга Самофалова, власниця піар-агенції

На сьогодні в Нью-Йорку зареєстровано 12 000 випадків коронавірусу. Статистика могла бути іншою, якби, з огляду на специфіку Нью-Йорка як найбільш густонаселеного міста США, було вчасно прийнято рішення закрити на карантин школи та підприємства. Про нові правила життя ми дізнаємося щодня. І ті реалії, в яких живемо сьогодні, можуть змінитися до кінця тижня.

Але яка ситуація зараз. Навчальні заклади переведені в онлайн-формат. Мінімально до 20 квітня. Але подейкують, що карантин продовжать до кінця навчального року. Наша школа дуже переживає, як діти справляються з тривогою в ситуації, що склалася.

Щодня отримуємо листи з рекомендаціями, що дітей варто обмежити від перегляду новин по ТБ і в соцмережах, не панікувати самим, оскільки стрес не сприяє плідному навчанню.

Ресторани, клуби, бари, салони краси, музеї закриті на невизначений термін. Заплановані події перенесені на літо-осінь. Працює тільки доставка їжі, і, до речі, вона безкоштовна, щоб стимулювати людей робити більше замовлень і залишити малий бізнес, який годує велику кількість людей в Нью-Йорку, на плаву.

Унаслідок різкого збільшення випадків хворих, кожному жителю міста рекомендовано залишатися вдома. Не заборонені заняття спортом, походи за продуктами і ліками, але обов’язковим залишається дотримання соціальної дистанції в два метри. Під забороною групові заняття на свіжому повітрі, йога або пікнік. Поліція Нью-Йорка патрулює і контролює дотримання цих правил в кожному районі. У разі порушень поки виписують попередження.

Люди 70+ зі слабким імунітетом зобов’язані бути в масках і уникати людних місць. Зважаючи на це, багато супермаркетів і аптек ввели спеціальний час для літніх. Вони обслуговуються з 8 до 10 ранку. Решту просять утриматися від покупок в цей час.

Громадський транспорт працює, але радять користуватися метро і автобусами тільки, якщо це критично важливо. Також з наступного тижня хочуть закрити частину доріг для проїзду на машинах, щоб дати більше простору для пішоходів.

Уже більше тижня всі працюють з дому, крім працівників магазинів, лікарень, аптек, банків, пралень, комунальних підприємств.

На жаль, велика кількість людей через ситуацію з коронавірусом залишилися без роботи.

Міністр фінансів Стівен Мнучін пообіцяв одноразові виплати $1000 на дорослого, $500 на дитину.

Якщо карантин буде продовжено, платежі будуть оновлені. Але це стосується лише громадян США. Щодо тих, хто втратив роботу і не може платити оренду, було накладено мораторій на виселення з апартаментів протягом трьох місяців.

Всі госпіталі і лабораторії працюють, але є суворе обмеження за кількістю людей, що знаходяться одномоментно в приміщенні. Тому, наприклад, породіллі, не можуть перебувати в пологовій палаті зі своїми партнерами. Тільки медперсонал госпіталю.

Чи дотримуються рекомендації? Здебільшого так. З огляду на той факт, що на кону власне життя. Громадський транспорт спорожнів. У магазини пускають лімітовану кількість людей. Решта чекають в черзі на вулиці. Продукти є, але не в такій кількості, як раніше. У великих гіпермаркетах все частіше можна побачити порожні полиці. Немає туалетного приладдя, санітайзерів, бутильованої води, засобів для прибирання, що містять хлор, круп, м’яса, борошна, локшини, м’ясних продуктів, яєць. Маленький вибір фруктів і овочів. Не назву причин. Можу лише здогадуватися, що люди панічно змітають все з полиць щодня, і доставки не справляються поки з цим. Але тим не менше до голодної смерті далеко. У маленьких магазинах є все, крім антисептиків. В аптеках змели засоби від температури, кашлю, перших ознак застуди. Серветки можна купити тільки дві упаковки в руки, так само, як і туалетний папір.

Що змінилося в нашому житті? Готуємо більше, викидаємо продуктів менше. Закуповується про запас, так як багато магазинів поряд з будинком скоротили свій графік роботи. Також, як і пральні. Тепер ніяких сімейних суботніх бранчів в улюблених закладах, походів по музеях. Замість цього – магнолія і вишня в парках. Все переживемо, головне, здоров’я!

Які обмеження у зв’язку з карантином ввели інші країни, такі як Ізраїль, Аргентина, Канада, Іспанія та Туреччина, Німеччина, Нідерланди та Чехія читайте у наших попередніх матеріалах.

23-59